Хроніки зубожіння і незаконне збагачення: як повернути довіру до суду

Аналіз судових рішень за ст. 368-2 Кримінального кодексу України

Ольга Бугай
7.12.2018

Вкрав курку – 4 роки в’язниці, вкрав 11 мільйонів доларів – випробувальний термін. Це не частина анекдоту, а майже прямі цитати з Єдиного державного реєстру судових рішень.

У жовтні 2018 року у рамках програми USAID «Нове правосуддя» були оприлюднені результати дослідження щодо довіри до судової влади, судової реформи та сприйняття корупції. За шкалою системи «Євробарометр», схильні довіряти 20%, а 71% респондентів схильні не довіряти судам.

Початкова гіпотеза полягала в тому, щоб дослідити, скільки справ і з яким результатом було розглянуто судами за ст. 368-2 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення). Тим більше, що «Суд на долоні» дає можливість уточнити пошуковий запит до статті нормативно-правового акту.

Можна було припустити, що, насправді, незаконне збагачення осіб, вповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, про яке так багато матеріалів в медіа, розслідується та карається за законом. І це міг би бути вагомий аргумент для відновлення довіри до суду та органів досудового слідства.

Одразу скажемо, що ні, не вдалось нам підтвердити наявність такого аргументу.

За останній рік в ЄДРСР є 306 документів, які пов’язані з незаконним збагаченням за ст. 368-2 ККУ. Жодна зі справ ще не дійшла до касаційної інстанції, в апеляції – 23 документи. Найчастіше позивачами у таких справа є Генеральна прокуратура і місцеві, а також НАБУ. Найбільше справ – у м. Київ (170), Донецька область (24), Харківська область (22), Черкаська область (20), Дніпропетровська область (16).

Побіжний перегляд фільтрів, доступних за пошуковим запитом за статтею 368-2 ККУ, досить промовистий: переважно процесуальні документи і 15 документів про арешт майна.

Налаштування фільтрів сервісу Суд на долоні
Налаштування фільтрів сервісу Суд на долоні

Якщо говорити про справи, які розглядались судом по суті, то декілька однозначно варті уваги. Наприклад, про працівників Державного центру зайнятості. Причому мова йде не лише про начальника одного із управлінь і заступника начальника іншого управління, але й про водія.

З тексту судового рішення, зрозуміло, що була програма створення нових робочих місць, розроблена спільно з Донецькою ОДА. Компанія, яка не хотіла бути виключеною з цієї програми, запропонувала одній з обвинувачених осіб грошову винагороду за сприяння у тому, щоб залишитись у цій програмі. Якщо пропустити всі тонкощі справи, то результат такий: усіх визнано винними за статтею «Незаконне збагачення», усіх звільнено в залі суду, а 2 роки ув’язнення замінені на 2 роки іспитового терміну. Арешт, накладений на все майно, скасований.

Цікаво, що водій Державного центру зайнятості може собі дозволити мати 3 авто у власності, 50 тис доларів і 1750 російський рублів. А у заступника начальника управління була арештовані 200 тис євро, 900 тис грн, 26 тис доларів та інші суми в різних валютах.

Ще одна справа вказує на те, що Державний центр зайнятості, напевно, прибуткове місце для незаконного збагачення. Наприклад, у судовому реєстрі є рішення, за яким донька померлого директора Державного центру зайнятості судиться за успадкування 2,5 млн доларів. Справа в тому, що цей директор поклав 2,5 млн доларів у банківську ячейку на ім’я доньки дружини від попереднього шлюбу. Потім помер. Потім у рамках однієї кримінальної справи у банківській ячейці був обшук, і з неї було вилучено 2 437 500 дол США.

Найбільш показова, на нашу думку, є справа про Інститут педагогіки Національної академії педагогічних наук України, його директора та сина директора.

Якщо зовсім коротко, то заслужений діяч науки і техніки України, директор Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України разом із сином, кандидатом педагогічних наук, старшим науковим співробітником лабораторії трудової підготовки і політехнічної творчості Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України незаконно збагатились на 11 млн 500 тис доларів.

Саме така сума була їм потрібна, що вирішити питання з орендою приміщення в центрі Києва і площею 2290 кв.м, яке належить Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України.

Під час переговорів з потенційним орендарем директор Інститут навіть погодився зменшити суму до 11 млн доларів, але не менше. Бо «йому потрібно буде начебто поділитися нею із членами Президії Національної академії педагогічних наук України, які безпосередньо приймають рішення щодо надання Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України».

350 тис дол були отримані готівкою, а інші мали бути внесені в статутний фонд новоствореної юридичної особи. У судовому рішенні зафіксовано, що всі факти встановлені, звинувачені суть не заперечують. Покарання – 5 років позбавлення волі і одразу звільнення від покарання з іспитовим строком 3 роки. Для директора інституту пом’якшуючі обставини – вік (76 років), щире каяття, наявність звань і нагород тощо. Для його сина пом’якшуючі обставини – щире каяття, утримання неповнолітньої дитини.

Можна далі продовжувати перелік справ, які ведуться за ст. 368-2, у яких фігурують вищі посадові особи, які не можуть довести законність набутих статків. Незаконне збагачення судді ВАСУ (оскаржуються дії НАБУ, справа передана до Великої Палати Верховного Суду), про невказані в декларації прокурора 435 тис. грн. (визнано протиправним та скасоване рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокуратури про накладення дисциплінарного стягнення), про незаконне збагачення службової особи Міністерства аграрної політики та продовольства України (винен, позбавлення волі на 5 років і звільнення від покарання з іспитовим строком 3 роки) – це тільки мала частина таких справ.

А можна порівняти результати судових рішень у справах про крадіжку курки.

Особа заволоділа замороженими курячими окорочками перед Новим роком, отримала від їх власника по голові стільцем, втекла, потім повернула м’ясо птиці. Рішення – позбавлення волі на 4 роки.

Чоловік вкрав 3 курки з курника, кожна по 2 кг. Рішення – позбавлення волі на 3,5 роки. Іспитовий термін – 2 роки. Кури залишились йому.

Жінка вкрала курку, сітку картоплі, металевий ключ для консервування банок, металеві кришки, автомагнітолу, чоловічій одяг, покривало та половик. Рішення – 3 роки позбавлення волі. Іспитовий термін – 3 роки.

Чоловік вкрав три шматки четвертини курки вагової, оселедець і горілку. Рішення – арешт на 6 місяців.

Із більше, ніж 5 тис документів, які є цього року в судовому реєстрі за вказаним пошуковим запитом, майже в половині випадків обвинувачені визнані винними і призначене покарання. За статтею «Незаконне збагачення» арешт на майно був накладений лише в 5% справ.

Можливо, довіра до судової системи і, в цілому, до правосуддя могла би сформуватись, якби фраза «вкрав завод – став депутатом, вкрав курку – сів у в’язницю», стала би несмішним анекдотом. Ті, анекдоти, які незрозумілі, ніколи не видаються смішними.