Банкрутство за новими правилами

У четвер, 18 жовтня Верховна Рада прийняла Кодекс з процедур банкрутства

Ольга Бугай
19.10.2018

У четвер, 18 жовтня Верховна Рада прийняла Кодекс з процедур банкрутства. До другого читання законопроект зібрав майже 1300 правок, 60% із яких були враховані. Отже, повністю проголосований документ можна буде побачити згодом.

Переваги і підводні камені Кодексу

Зараз відомо, що з кодексу до другого читання прибрали норми щодо автоматизованого арешту рахунків, єдиного електронного реєстру боржників та мирової угоди.

Одні з головних нововведень - процедура банкрутства фізичних осіб та електронні торги активів підприємств-банкрутів.

Але є ще один фактор, який публічно був поки поза увагою: обмеження касаційного оскарження. У законопроекті № 8060, п. 3 ст. 8 вказано, що «У касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім таких…», і короткий перелік винятків.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що «Україна за показником «Врегулювання неплатоспроможності» залишається на вкрай низькому 149 місці» у світовому рейтингу Doing Business 2018. І однією з причин цього є занадто тривала процедура банкрутства (2,9 роки).

Обмеження можливостей касаційного оскарження, напевно, пришвидшить процедуру банкрутства. Але, ймовірно, може порушити право на справедливий судовий розгляд. Враховуючи, що новий кодекс стосується і відновлення платоспроможності фізичних осіб, можна прогнозувати хвилю звернень до Європейського суду з прав людини.

Попит на банкрутство

За останній рік в судах було підготовлено 11 550 документів у справах, пов’язаних з банкрутством. Із них у 4075 справах – призначений розгляд, у 2273 справах – розгляд відкладено. Тільки у трохи більше, ніж 2% (250) справ результат - «визнано банкрутом».

Найбільше справ про банкрутство слухають у м. Київ (2238), у Дніпропетровській області (1694), у Запорізькій області (964), у Донецькій області (801), у Львівській області (773).

До речі, «Суд на долоні» дає можливість побачити, хто із адвокатів найбільше спеціалізується на питаннях банкрутства. Наприклад, адвокат Посвистак С. М. згадується у 69 судових документах, адвокат Кромп О. П. – у 57, адвокат Притула Д. А. – у 47.

Можна відстежити й активність арбітражних керуючих. Наприклад, Сиволобов М. М. вказаний у 179 судових документах, Реверук П. К. – у 166, Кучак Ю. Ф. – у 153.

Серед позивачів у справах банкрутства, очікувано, переважають банки – «Райффайзен банк Аваль», «Укрсоцбанк», «ВТБ банк», «Приватбанк» та інші.

Найчастіше грошові вимоги заявляються у розмірі від 100 тис до 1 млн грн (17395 разів були вказані суму в такому діапазоні). Від 1 млрд грн вказувались суми у 139 документах.

У касаційної інстанції протягом цього року було 339 документів. У 71 випадку касація залишала рішення без змін.

У тих, хто безпосередньо не стикався з банкрутствами, може скластись враження, що це винятково господарські справи. Натомість тільки з одним кримінальним провадженням пов’язані 17 судових документів. Зокрема, мова йде про «вчинення незаконних дій з ухилення від сплати податків шляхом організації фіктивних банкрутств у 136 суб’єктах господарювання». Шахраї використовували паспортні дані ліквідаторки і від її імені звертались до суду. Всього протягом цього року справи про банкрутство були пов’язані з 25 кримінальним провадженнями.

Серед справ, пов’язаних з банкрутством, уже є такі, що розглядаються касаційною інстанцією через фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Можливо, Кодекс з процедур банкрутства та нормативно-правові акти для його імплементації, дійсно, дозволять сформувати єдину практику.