Суддівська етика: кодекс та практика

Коли судді найчастіше апелюють до етичних норм

Ольга Бугай
29.06.2018

Судова влада – окрема гілка. Крім законів, підготовлених або, як мінімум, прийнятих парламентарями, що визначають діяльність суддів, існують внутрішні механізми регулювання діяльності суддів та працівників апарату судів. Одним із них є Кодекс суддівської етики.

Відомо, що Рада суддів України, під час засідання 15 червня, створила робочі групи для оновлення положень Кодексу суддівської етики, та підготовки коментаря до Кодексу суддівської етики. Крім того, планується оновити Правила поведінки працівника апарату суду, затверджених рішенням №33 Ради суддів України від 6 лютого 2009 року.

Незважаючи на те, що у судових рішеннях порівняно нечасто посилаються на чинний Кодекс суддівської етики (всього 3290 разів), судовий реєстр дає можливість дослідити, коли саме судді звертають до етичних норм, встановлених самими представниками професії.

Переважна більшість випадків апелювання до етичних стандартів суддями є ухвали про самовідвід від слухання справи. Найчастіше через знайомство або дружні стосунки зі стороною справи або коли суддя уже розглядає справу однієї зі сторін і, тим більше, виносив рішення не на її користь.

Цікаво, що крім посилання на норми законів, які визначають підстави для відводу або самовідводу судді, та посилання на ст. 15 чинного Кодексу суддівської етики, окремо ще апелюють до рішення Європейського суду з прав людини. Наприклад, зазначаючи, що «Найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Справа Гаусшильда проти ОСОБА_2 до Європейського суду з прав людини (2001 рік).  

Пам’ятають судді і про Бангалорські принципи поведінки суддів з їх принципом дотримання етичних норм.

Закон передбачає, що самовідвід або відвід може бути здійснений за обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді. У принципі, учасники справ можуть трактувати цю норму досить широко. Але якщо мав місце один зі схожих випадків, то вірогідність того, що справу розглядатиме інший суддя, зросте.

Наприклад, суддя уже слухав справу одного з учасників нового судового розгляду. Тим більше, якщо після прийняття рішення не його користь, сторона по справі облаяв суддю та був притягнутий до дисциплінарної відповідальності та штрафу у розмірі 340 грн., то самовідвід легко прогнозований.

Не лише лайка ображеної сторони по справі – підстава для самовідводу судді. Якщо суддя раніше уже розглядала справу і стороні було відмовлено у задоволенні позову, у «новій» справі це може поставити рішення судді під сумнів.

Якщо суддя висловив свою позицію по суті справи, яка перебуває у нього на розгляді, це теж привід для самовідводу.

Але якщо про відвід судді заявляє сторона у справі, «оскільки мав місце, на його думку, факт позапроцесуальних відносин з представником відповідача, що розцінюється ним як порушення принципу поваги до учасників процесу», суд може і не задовольнити заяву про відвід судді.

Цілком можливо, що новий Кодекс суддівської етики буде розширений і доповнений та матиме більше можливостей для застосування суддями під час винесення рішень. Глибше пропрацювання міжнародних принципів суддівської етики, їх імплементація в законодавство України, можливо, сприяло би більш широкому практичному застосуванню етичних норм.