Порахувати страждання

Нові правила оцінки моральної шкоди та судова практика

Ольга Бугай
14.06.2018

До Верховної Ради внесений законопроект  № 8396 «Про регулювання діяльності з визначення розміру моральної (немайнової) шкоди».

Законопроект, серед іншого, вводить нову спеціальність – спеціаліст з визначення розміру моральної шкоди. Експерти уже висловили думку, що це може полегшити таке визначення суддям, хоч і не стане єдиним аргументом для прийняття рішення про суму відшкодування за моральні страждання.

Песимістичним сценарієм реалізації норм цього законопроекту може бути доля формули Ерделевського. У 2010 році Міністерство юстиції внесло її в Реєстр проведення судових експертиз, а уже 2016 року - виключило. І навіть протягом тих 6 років, коли методика була дійсною, судді по-різному ставились до її використання, як орієнтуючись на неї під час визначення розміру моральної школи, так і звично зменшуючи суму відшкодування.

У цілому правова система України давно чекає на зрозумілу та прозору методику розрахунку моральної шкоди. Хоч наші експерти, як і іноземні, сходяться на думці, що «оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом».

На даний момент у Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР) є більше 1,6 млн документів, пов’язаних зі стягненням моральної шкоди. І більше 15 тис документів, пов’язаних із визначенням її розміру.

При цьому позивачі, як правило, орієнтуються на суб’єктивну оцінку рівня заподіяних страждань та оцінюють їх досить високо. Наприклад, у 898 документах позивачі вимагали грошового відшкодування страждань на 1 млн грн, 570 документів – 5 млн грн, 216 документів – 10 млн грн, 47 документів – 50 млн грн. Є навіть документи, де фігурує цифра у 100 млн, але велика частина з них стосується тих справ, де сума вказана ще в карбованцях, а обставини справи, скажімо, відбувались у 1996 році.

Фактично, на даний момент єдиним арифметичним способом розрахунку моральної шкоди, який прямо вказаний у законі, є відшкодування за незаконне слідство та/або тримання під вартою. Ст. 13 Закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» вказує, що «Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом».

Як правило, найвищі суми моральної шкоди, які є в судовому реєстрі, стосуються якраз таких випадків. Наприклад, за 4 років 2 місяців і 24 дні незаконного переслідування в кримінальному порядку, з яких 2 роки 6 місяців і 8 днів - під вартою в ізоляторі тимчасового утримання та набуття туберкульозу й II групи інвалідності позивач вимагав 50 млн грн. Суд вирішив, що «розмір відшкодування … з урахуванням характеру, обсягу завданих страждань, їх тривалості, а також засад розумності, виваженості та справедливості повинен становити 500 тис. грн». І це значно більше, ніж за формулою, яку пропонує закон, бо на час провадження (у різні періоди з 2003 по 2006 рік), мінімальна зарплатня становила від 185 до 600 грн. І навіть за максимальними підрахунками сума могла би становити лише близько 60 тис грн.

Для порівняння – у рішенні, де позивач вимагав морального відшкодування також у розмірі 50 млн грн через «незаконне кримінальне переслідування правоохоронними органами близько 8 років, з яких 2 роки 6 місяців… він перебував в умовах ІТТ м. Макіївки та в’язниці», суд визначив моральної шкоди лише 26 289 грн судом першої інстанції та збільшено цю суму до 52 035 грн 53 коп судом апеляційної інстанції. Розрахунки суду другої інстанції були максимально близькі до розрахунку моральної шкоди за мінімальною зарплатнею, яка була на момент ув’язнення.

Зрештою, закон прямо говорить, що суддя під час визначення розміру моральної шкоди має виходити із засад «розумності, виваженості та справедливості». Але відсутність єдиної практики унеможливлює передбачення того, чи буде спиратись суддя на рівень мінімальної зарплатні за місяць у в’язниці, чи «оцінить» страждання набагато дорожче.

Ці питання великою мірою лежать у площині етики, а не закону. Але, можливо, методика розрахунку моральної шкоди, яку ще належить розробити Кабінету міністрів, хоча б задасть певні рамки та прозорі правила, на які судді зможуть спиратись