«Суд на долоні» - прозора та послідовна судова практика

Дніпряни планують створити додаток «Суд на долоні», який допоможе отримати максимум інформації з реєстру судових рішень

9 канал
13.10.2017

Цьогоріч дніпровська команда пройшла у фінал конкурсу Open Data Challenge. Дніпряни планують створити додаток «Суд на долоні», який допоможе отримати максимум інформації з реєстру судових рішень. Також сервіс на основі наявних відкритих даних та статистики зможе передбачати, яке рішення винесе суддя.

21 вересня пройшов фінал конкурсу, де обрали команди, які отримали інвестиції для розвитку своїх проектів. Команда з Дніпра посіла друге місце. Привітати їх маємо нагоду прямо під час ефіру. Співзасновники проекту Кирило Захаров та Ольга Бугай сьогодні у нас в гостях. s Олена Кальянова: Доброго вечора нашим гостям! Ну, що, розповідайте про конкурс, про ваші враження і ваші плани на майбутнє після перемоги.

Кирило Захаров: Перш за все, розповімо про проект. «Суд на долоні» - це аналітичний інструмент, який дозволяє шукати, досліджувати та візуалізувати судові рішення. Наша ключова мета – величезні масиви текстів судових рішень, у яких може загубитись будь-який звичайний громадянин, перетворити на дещо доступне та зрозуміле кожному. Саме тому ми розробляємо систему, яка отримує із судових рішень корисну інформацію і дозволяє користувачам на її підставі робити дуже точний та специфічний пошук необхідних судових рішень, дозволяє відображати їх у формі графів. Тобто коли за допомогою кружечків і стрілочок між ними можна пов’язати конкретне рішення з конкретним суддею, суддю – з судом, суд – з іншими судовими процесами тощо. І модуль статистики, коли ми зможемо за пару кліків «мишею» дізнатись про те, як, взагалі, рухається, судочинство у нашій країні.

Олена Кальянова: Судячи з того, як рухається судочинство, я би не стала так впевнено говорити про те, що можна передбачити, яке рішення винесе суддя. Наша судова система дуже своєрідна, тому бути може різне. Ви маєте на увазі, що можна передбачити теоретично, як має бути за законом?

Ольга Бугай: Насправді, не зовсім так. Зараз триває судова реформа. Опосередковано наш проект зможе вплинути на відому всім проблему – непослідовність правозастосування, коли одну й ту ж норму закону суддя може трактувати по-різному, виносячи рішення на власний розсуд.

Олена Кальянова: Це залежить від судді чи закон такий, що можна читати і так, і інакше?

Ольга Бугай: Насправді, у нас і в законі є вказівка, що суддя має виносити рішення, виходячи з міркувань справедливості. Але зараз відбуваються зміни, і судді мають виносити рішення, виходячи з права. Деякі аналітики уже говорять, що Україна рухається до прецедентного права, коли норма буде трактуватись однозначно, і всі типові судові випадки матимуть відповідні рішення і стануть більш передбачуваними.

Наш проект «Суд на долоні» допоможе в наглядовій ролі. Наприклад, зараз реформований Верховний Суд матиме наглядову функцію над судами нижчих рівнів. І, власне, непослідовність правозастосування може навіть бути причиною дисциплінарного провадження щодо судді. Але як це з’ясувати, якщо немає автоматизованої форми, якщо неможливо перевірити, як той чи інший суддя використовує норму права, виносить рішення, постанови тощо?

Наш додаток допоможе, у принципі, й унормувати правову практику, уникнути цієї непослідовності правозастосування.

Олена Кальянова: Ви кажете «додаток». Це сервіс, куди треба заходити? Додаток до чого?

Кирило Захаров: Це буде веб-додаток, умовно – сторінка в інтернеті, куди користувач зможе зайти і дізнатись інформацію, яка його цікавить. Коли ми говоримо про суди, то можна сказати, що у Судової адміністрації України є доволі цікаві інструменти, багата статистика, але все, що у них є, як правило, використовується для внутрішньої роботи. Зараз наша задача – включити у цей процес громадянське суспільство, включити безпосередньо юристів та адвокатів, які працюють у судах, щоб вони, озброєні більш точними інструментами, могли би певним чином впливати на судову владу.

Припустимо, вони могли зайти до нашого додатку і вказати, що їх цікавлять, наприклад, усі судові рішення, які прийняті по 112-й статті Кримінального кодексу України. Вони формують запит і отримують всі рішення. Можуть одразу подивитись, чи було прийняте позитивне рішення, чи була людина виправдана або звинувачена, якщо це була карна справа. Відповідно, якщо ми бачимо в одній табличці, що судді, посилаючи на одну і ту ж статтю чи частину закону, приймали різні рішення, ми можемо зрозуміти, що десь є проблема у судовій практиці. Значить тут потрібна нормалізація підходів, розробка спільного розуміння. Саме таким інструментом ми би хотіли озброїти юристів.

Олена Кальянова: Або база на суддю? Прийняті раніше ним рішення?

Ольга Бугай: Справа в тому, що наш продукт передбачає не тільки пошук за судовим реєстром, а ще дані, пов’язані з іншими реєстрами, які доступні у форматі відкритих даних. Це дозволить, наприклад, формувати досьє на учасників процесу – суддю, прокурора, представника інтересів однієї чи іншої сторони. У нас же доступні декларації, доступна інша інформація у форматі відкритих даних. І фактично можна буде отримати відомості не тільки про те, які справи розглядались, як вони закінчувались, але й додаткову інформацію про суддю, яка зараз, у принципі, теж відкрита, але не пов’язана і несконцентрована в одному місці.

Олена Кальянова: Слухайте, це дуже великий масив інформації, який ви мали обробити. Скільки ви працювали над цим проектом?

Кирило Захаров: Ми ще продовжуємо над ним працювати. Об’єм інформації, насправді, великий. Кожного дня з’являється від 4000 і більше нових судових рішень. Це щоденний процес. Наша задача – розробка алгоритмів, які дозволять дуже швидко і щоденно отримувати всю інформацію з рішень, збирати їх в єдину базу і тут же надавати можливість з ними працювати.

Олена Кальянова: Це безкоштовний сервіс?

Кирило Захаров: Для користувачів поки що так. Але необхідно розуміти, що далеко не всі інструменти потрібні звичайному користувачу, людям, які не розбираються в юриспруденції. Тому, припускаємо, що для звичайних користувачів буде достатньо базової функції пошуку, яку вони зможуть використовувати безкоштовно і без проблем. Якщо ми говоримо про професійних юристів, які за свою діяльність отримують матеріальну винагороду, то для них сервіс і, в тому числі, додаткові інструменти, будуть надаватись за досить невисоку платню.

Ольга Бугай: Разом з тим, для нас, крім роботи з відкритими даними і впливу на судову систему і більшу її прозорість, важлива ще соціальна значущість. Ми плануємо надавати повний і безкоштовний доступ журналістам-розслідувачам і неурядовим організаціям, які здійснюють антикорупційний контроль, нагляд за судам тощо.

Кирило Захаров: Більше за те, у нас навіть було спілкування з деякими державними органами, які зацікавлені у роботі з нашою системою. Тому, можливо, для держструктур буде надаватись доступ на пільгових умовах або також безкоштовно.

Олена Кальянова: Ви почали роботу з власної ініціативи чи, як зараз кажуть, у вас було замовлення, якщо ми вже говоримо про фінанси? Це велика робота, вона коштує грошей, займає багато часу. Як ви з цим справляєтесь?

Кирило Захаров: У нас не було замовлення, але була велика цікавість до теми відкритих даних. Справа в тому, що 2015 року у нас активно почала розвиватись тематика відкритих даних, у нас з’явились поправки до Закону «Про доступ до публічної інформації», де з’явилось поняття «відкриті дані», була прийнята постанова КМУ №835, яка змушує зараз державні органи відкривати ту чи іншу інформацію. Є величезні переліки того, що за законом має бути розкрите. Великих успіхів у відкритті даних досягло Міністерство юстиції, судова адміністрація, деякі місцеві ради тощо. Перш, ніж прийти до цього проекту, ми уже реалізували декілька на основі відкритих даних.

Наприклад, наша команда свого часу розробляла чат-бот для месенджера, який називався «Казна Дніпра». Він на основі даних проталу Є-дата, де проходять всі транзакції розпорядників бюджетних коштів, вибирав, як дніпровські комунальні підприємства витрачають гроші на ремонти дахів, вікон тощо. Ми вибрали звідти всю базу адрес і дозволили мешканцям Дніпра ввести у месенджер свою адресу і тут же отримати інформацію про всі закупівлі, які проводились по їх будинку. Вони могли дізнатись, де відбувалась закупівля, коли, скільки було заплачено грошей, яка форма робіт мала бути зроблена. У принципі, це був доволі успішний проект.

Олена Кальянова: І він працює?

Кирило Захаров: Так, він працює. Там дещо застаріли дані, тому що ми переключились на інший проект. Але для нас це було цікаво. І коли свої дані опублікувала судова адміністрація, ми зрозуміли що це справжній виклик. Це, дійсно, величезні обсяги інформації, величезна кількість текстового матеріалу. Працювати з ним доволі складно, але ми впевнені, що результат виправдає усі вкладені зусилля.

Олена Кальянова: Я правильно розумію, це все була ваша ініціатива?

Ольга Бугай: Можна сказати, що це було й соціальне замовлення. Ми розуміли соціальну значущість, і це спочатку було пріоритетом. І тільки потім ми прийшли до того, що це може бути бізнес-інструмент, що це буде корисним, і ця ідея може мати тривалий період життя, тому що буде використовуватись професійною спільнотою. Ми розуміли потребу в такому інструменті і те, як багато питань можна поставити до цих даних і як багато відповідей можна отримувати. Інформація весь час оновлюються, зміни відбуваються. Як будуть трактуватись нові норми законодавства суддями, як буде відбуватись реформування, і, зрештою, який буде кінцевий результат і чи буде він – все це можна буде відстежувати, фіксувати, досліджувати. І це може бути корисно дуже широкому загалу.

Олена Кальянова: Трохи про конкурс. Скажіть, друге місце – це гроші, задоволення від зробленої роботи?

Кирило Захаров: Це конкурс, який проводився великою кількістю учасників. Конкурс проходив у рамках TAPAS – проекту, спрямованого на стимулювання розкриття даних – спільно з Агенцією Є-урядування України. Одна з основних задач, яку вони вирішували, - показати, що є успішні українські проекти, які можуть створити успішні продукти на основі українських даних. Це була їх ключова задача, яку вони з успіхом реалізували. Було отримано більше 170 заявок на участь у конкурсі. Нам пощастило спочатку вийти у напівфінал. Після цього відбулась інкубація: 3 місяці ми їздили до Києва стажуватись, набиратись досвіду. Потім відбувся фінал, на якому ми посіли 2-ге місце.

Для нас це була, у першу чергу, можливість себе показати, людей подивитись. Були надзвичайно цікаві проекти, з великою соціальною значущістю. Перед кожним із 10 проектів, які були у фіналі, я готовий зняти капелюха і сказати, що це «здорово». З усіма учасниками ми в дуже добрих стосунках.

Наступне, що ми вирішували, - питання відкритих даних. Нам важливо було показати, що відкриті дані – сьогодні справжнє золото.

По-третє, для нас це була можливість залучити стартові інвестиції до проекту. Оскільки це був соціальний проект, ніяких грошей на його реалізацію та підтримку ми не отримували. Перемога в конкурсі дозволила залучити ці початкові інвестиції.

Олена Кальянова: Вони великі?

Ольга Бугай: У цілому призовий фонд склав 1,5 млн грн – 600 тис грн для 1-го місця, 500 тис грн для 2-го і 400 тис грн для 3-го. Ми виграли 500 тис грн на розвиток проекту. Це – довгострокова інвестиція, яка допоможе покрити початкові і першочергові витрати для реалізації проекту до того, як він вийде на самоокупність.

Олена Кальянова: Коли ви розраховуєте вийти на самоокупність? Чи вистачить вам цих грошей?

Ольга Бугай: Нам має вистачити.

Кирило Захаров: Будемо свої докладати за необхідності.

Олена Кальянова: Настільки сильна мотивація, щоб цей проект запрацював?

Ольга Бугай: Безумовно. Ми уже дуже багато вклали в нього.

Кирило Захаров: Не тільки мотивація. Тут цілком відкритий ринок. Справа в тому, що юридичне середовище в Україні та світі досить консервативне, і електронні технології впроваджуються у ньому досить повільно. Разом з цим, є чудові можливості розкриватись на цьому ринку.

Олена Кальянова: Оця призова сума її якось будуть контролювати, можуть вимагати у вас звіт?

Ольга Бугай: Стовідсотково. Її навіть надаватимуть під чіткі часові проміжки, чіткі KPI. Донорів цього проекту багато, це все міжнародні організації – USAID, UKAID, Фонд Євразія, Фонд Східна Європа. Безумовно, контроль дуже суворий, чіткий, строгий, але ми до цього готові, абсолютно нормально це сприймаємо. Тому що, власне, наша мета збігається. Нам також важливо дотримуватись того графіку, який ми вважаємо адекватним силам, потребам, показникам, визначеним спільно. Тому, безумовно, все це підзвітно і прозоро.

Олена Кальянова: Ви сказали про 10 фіналістів і що були цікаві теми. Перше місце посіла команда з якою темою?

Ольга Бугай: Перше місце посіла команда державного підприємства, яка розробила відкритий електронний аукціон з продажу вугілля. Раніше у них був реалізований проект електронного аукціону з продажу конфіскованого майна.

Олена Кальянова: На сьогодні будемо завершувати. Розвивайтесь! Бажаємо вам успіху! Нових призових місць і нових проектів!